Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вигрібати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вигрібати — вигребти (гребучи, витягати, вибирати звідки н. щось сипке, розсипчасте), вигортати, вигорнути, відгрібати, відгребти … Словник синонімів української мови
вигрібання — я, с. Дія за знач. вигрібати … Український тлумачний словник
вигрібатися — а/юся, а/єшся, недок., ви/гребтися, буся, бешся, док. 1) Розгрібаючи руками землю, каміння і т. ін., вибиратися, звільнятися. 2) Гребучи веслами або руками, пересуватися, пливти по воді. || Випливати з глибини на поверхню. 3) тільки недок. Пас.… … Український тлумачний словник
загрібати — а/ю, а/єш, недок., загребти/, бу/, бе/ш; мин. ч. загрі/б, загребла/, загребло/; док. 1) перех. Збирати, гребти що небудь у купу, в одне місце; згрібати. || розм. Набирати, зачерпувати. 2) перех., розм. Загарбувати, привласнювати. || Багато… … Український тлумачний словник
відгрібати — а/ю, а/єш, недок., відгребти/, бу/, бе/ш; мин. ч. відгрі/б, гребла/, гребло/; мн. відгребли/; док., перех. 1) Відкидати, відсувати що небудь лопатою, граблями, руками й т. ін. 2) рідко. Те саме, що вигрібати … Український тлумачний словник
прогрібати — а/ю, а/єш, недок., прогребти/, бу/, бе/ш; мин. ч. прогрі/б, гребла/, гребло/; док. 1) перех.Вигрібаючи що небудь або розводячи щось у різні боки, утворювати прохід, діру, заглибину тощо; очищаючи що небудь від чогось, звільняти місце і т. ін.… … Український тлумачний словник
вигребти — див. вигрібати … Український тлумачний словник
вигребти — див. вигрібати … Словник синонімів української мови
